Термін «соціальний інтелект» зазвичай асоціюється з концепцією інтелекту, розробленою видатним психологом Едвардом Торндайком.
Принцип Торндайка свідчить про те, що реакції, за якими одразу слідує задоволення, з більшою ймовірністю повторяться. Закон ефекту також передбачає, що поведінка, яка супроводжується незадоволенням або дискомфортом, стане менш імовірною.
Торндайк виділив три типи інтелекту:
- абстрактний (що фіксує те, що вимірюють тести інтелекту);
- механічні (пов’язані з візуалізацією зв’язків між об’єктами та розумінням того, як працює фізичний світ);
- соціальний інтелект (що відображає ступінь успішності функціонування в міжособистісних ситуаціях).
Поняття соціального інтелекту отримало подальший розвиток у 1920-х і 30-х роках і стосувалося насамперед здатності ладити з людьми, а також здатності розшифровувати, розуміти та маніпулювати настроями інших і були розроблені перші тести соціального інтелекту.
Проте концепція тестування соціального інтелекту не була однозначно прийнята. Після того, як низка емпіричних досліджень не змогла продемонструвати конструктивну валідність концепції соціального інтелекту, як її вимірювали на початку двадцятого століття, робота над соціальним інтелектом суттєво сповільнилася.
Після того, як наприкінці 1960-х психолог Джой Пол Гілфорд розробив репрезентацію соціального інтелекту через різні здібності в області поведінкових операцій, інтерес до «сутності» конструкції знову виник.
Але концепція соціального інтелекту була визначена по-іншому, через низку термінів, таких як:
- поведінкове або соціальне пізнання ( Морін О’Салліван),
- соціальна компетентність ( Мартін Форд і Марі Тісак),
- інтра- та міжособистісний інтелект (Говард Гарднер ),
- практичний інтелект (Роберт Штернберг),
- емоційний інтелект і параметри особистості (Ганс Айзенк).
Хоча в сучасності існує великий інтерес до поняття соціального інтелекту, немає консенсусного визначення та єдності щодо підходів до оцінювання. Цікавим є те спостереження, що в більшості таких досліджень аспект соціальної компетентності неминуче виступає як важливий компонент розумної поведінки.
Останні коментарі