Обрати сторінку

Емоційний інтелект сприймається як розуміння емоційного стану людей і самого себе. Міжособистісні відносини, своєю чергою, розглядаються як взаємозв’язок людей, що виявляється у спілкуванні. Високий рівень умінь і навичок емоційно-вольової сфери, в цьому випадку, емоційний інтелект впливає на  міжособистісні відносини. Це проявляється в емпатії, емоційній стриманості, врівноваженості, комунікативній діяльності та емоційній стійкості. Від емоцій, які відчуває особистість на даний момент, від розуміння особистістю емоцій інших людей, безпосередньо залежать взаємини групи. Особистість формується у взаємодії з оточуючими.

 

Емоційний інтелект, як здатність розуміти власні емоції та емоції інших людей, відіграє важливу роль у розвитку подружніх відносин. Високий показник емоційного інтелекту дозволяє подружжю ефективніше взаємодіяти на емоційному рівні, уникати багатьох конфліктів, а отже, забезпечувати їм більш високий рівень задоволеності шлюбом.

Подружні відносини розглядаються в психології в рамках сімейних відносин. Безумовно, відносини між подружжям визначають усі складові сім’ї як системи, впливаючи на якість сімейних відносин. Функціонування сім’ї залежить від кожного члена сім’ї, які мають свій унікальний життєвий досвід, комплекс особистісних характеристик і життєву позицію.

На думку Шнейдера Л.Б., задоволеність подружніми відносинами складається із задоволення потреб, серед яких:

– Задоволеність сексуальними потребами подружжя;

– Задоволеність потреби у взаємодопомозі, потреби у співпраці, пов’язаної з поділом обов’язків у сім’ї;

– Задоволеність потреби у позитивних емоціях;

– задоволеність «потреби у цінності та значущості свого «я» (визнання почуття власної гідності з боку партнера, його шанобливе ставлення);

– фінансову згоду подружжя (питання взаємного бюджету, утримання сім’ї, вкладу кожного партнера у її матеріальне забезпечення);

– різні потреби у проведенні відпочинку та дозвілля. 

 

Однією з важливих характеристик подружніх відносин є потенційна здатність подружжя адаптуватися до змін, що відбуваються в їхньому сімейному житті.

Розвиток емоційних взаємин у парі проходить через 5 стадій.

 

 Етап глибокої закоханості, пристрасті. Партнери знаходяться повністю під впливом позитивної установки по відношенню один до одного («герой»). Вся увага протягом дня зайнята чоловіком (дружиною), навколишня дійсність забарвлена ​​в райдужні тони, а кохана людина ні на хвилину не полишає свідомість другої «половинки».

 

 Етап невеликої відстороненості. Образ партнера вже не тримається у голові протягом усього дня. Під час відсутності партнера свідомість навіть забуває про нього, але варто коханій людині з’явитися, як настає потужний приплив позитивних емоцій, ніжності та кохання.

 

 На третій стадії партнери ще більше остигають один до одного. Тепер під час відсутності коханої людини другу «половину» долають неприємні думки, людина відчуває психологічний дискомфорт і почувається погано. Ніжність і тепло вже не виникають з появою партнера, тому що свідомість потребує якогось стимулу, доказу любові. На цьому етапі чоловік і жінка чекають один від одного ласки, ніжних слів, подарунків та інших проявів кохання. Так проявляється стадія звикання.

 

 Четвертий період розвитку відносин виникає, якщо інтенсивність спілкування не знизити. Тепер присутність партнера починає дратувати. Його/її зовнішність, звички, манера говорити тощо сприймаються як недоліки. Все може стати приводом для конфлікту, сварки. Партнери підпадають під установку «злочинець».

Будь-яка дія партнера сприймається з ворожої позиції. Ненавмисна помилка розцінюється як навмисне злодіяння. Рівновага відновлюється, тільки коли партнера немає в полі зору.

 

П’ята стадія є найбільш небезпечною для відносин. Подружжя перебуває під впливом негативних установок повністю. Вони ніби миттєво забувають усе добре, що між ними було. Приємні дрібниці, ласкаві слова, вчинки – все це втрачає чинність. Зате все негативне зростає до гігантських розмірів, утворюючи нескінченний ланцюжок негативних моментів. Спільне життя втрачає всякий сенс, а відносини вибудовані на негативному. Щоб успішно проходити всі стадії розвитку пари – розвивайте та застосовуйте емоційний інтелект.

 

Емоційний інтелект є чинником самоактуалізації особистості подружжя. Для індивідів, що самоактуалізуються, характерні глибші міжособистісні відносини, ніж для більшості інших дорослих людей. Вони готові виявити більше любові, розуміння та участі. Їм властива здатність радіти успіхам партнера, сприяти розвитку його індивідуальності, зацікавленість особистісному зростанні партнера, справжню повагу до його унікальності. Виходячи з цього, можна припустити, що і задоволеність подружніми відносинами у подружжя, що самоактуалізується, буде вище, ніж у подружжя з низьким рівнем самоактуалізації особистості.

 

Вплив емоційного інтелекту на подружні стосунки можливий за умови зацікавленості подружжя. Високий показник емоційного інтелекту дозволяє подружжю ефективніше взаємодіяти на емоційному рівні, уникати багатьох конфліктів, а отже, забезпечувати їм більш високий рівень задоволеності шлюбом. Подружні відносини у своєму розвитку проходять фази адаптації, трансформації та стабілізації. Високий рівень емоційного інтелекту дозволяє подружжю більш ефективно і продуктивно переживати конфліктні ситуації, що виникають, сімейні кризи, а також дрібні побутові проблеми. Глибоке взаєморозуміння може розглядатися як показник успішних подружніх взаємин.