Обрати сторінку

Уолт Дісней – американський художник-мультиплікатор, кінорежисер, продюсер, підприємець та засновник компанії Walt Disney Production. Рекордсмен за кількістю “Оскарів” – отримав 26 премій, у тому числі одну оригінальну за “Білосніжку та сім гномів”: до основної фігурки йому вручили ще сім маленьких. Разом із братом Роєм Діснеєм їм вдалося зробити неймовірно успішну мультимедійну імперію The Walt Disney Company. За своє життя Уолт зняв 111 фільмів та став продюсером для 576 творів.

В 1955 Уолт створює парк розваг – гігантська країна Діснейленд, що народилася з уяви художника. Це світ чаклунства, якого йому так не вистачало в дитинстві.

У 1961 році Уолт також створює Каліфорнійський Інститут Мистецтв — один із найкращих навчальних закладів США у сфері мистецтвознавства.

Дитинство хлопчика проходило у бідній сім’ї. Вони часто переїжджали через роботу батька, який все ніяк не міг реалізуватися і часто виміщав своє незадоволення на дітях. Маленький Уолт шукав тепла у матері та старшого брата, які дарували йому затишні вечірні читання казок. Пристрасне бажання дитини жити в чаклунстві казкових світів, уникаючи сірої реальності, призвело до того, що Уолт пізніше почав і сам зачитуватися різними книжками, уявляти перші історії та персонажів.

Сім’я була дуже бідна, а хлопчик хотів малювати, тому він використовував те, що було під руками — так з’явився перший малюнок вугіллям на стіні будинку. Якось літній лікар попросив Уолта намалювати портрет коня та заплатив юному художнику. З того моменту Уолт запалав ідеєю зробити це своєю професією, хоч батько й чути не хотів про такі витівки сина.

Юність Уолта проходила у Франції, де він служив у Міжнародному загоні Червоного Хреста, керуючи фургоном, розмальованим “з ніг до голови” персонажами зі своїх історій.

Малювання стало тією пристрастю, яка рятувала Уолта у хвилини емоційних занепадів та важких життєвих ситуацій. Повернувшись до Америки, Уолт продовжував завзято боротися за своє покликання стати художником та влаштувався до карикатурної студії. Доволі швидко його було звідти вигнано через відсутність здібностей до малювання. Що ж зробив цей відчайдушний художник? Відкрив свою студію. Йому довелось нелегко: він жив прямо в приміщенні гаража, часто лягав спати надголодь і з деяким часом вже не мав чим платити за оренду навіть того поганого місця. Уолт емоційно вигорів, витративши багато власних сил. В цей момент він закриває студію.

Але минув час і вогник забутої ідеї знову засвітився. Цього разу Уолт вирішив підкріпитися мудрістю старшого брата Роя і на гроші від застави власного майна, вони разом відкривають ще одну студію в одному з гаражів Лос Анджелесу. То була повна самовіддача. Брати продали навіть свої автомобілі, щоб виплачувати гроші співробітникам. Аби справа життя жила.

Це початок великої історії Walt Disney Company. Брат Рой займався фінансами. Уолт Дісней мав хороший художній талант і водночас мав підприємницьке чуття, що відрізняло його від багатьох інших директорів студій. Він впроваджував інноваційні методи, цікаві підходи в анімації та у менеджменті роботи самої компанії.

У першому гаражному приміщенні студії створюються мультфільми з цікавим та якісним музичним супроводом. Серед яких та сама “Білосніжка та сім гномів” – перший кольоровий повнометражний анімаційний фільм на 1,5 години, який окупився повністю і приніс перший колосальний успіх компанії. На ці гроші Уолт будує чудову сучасну студію з ідеальними умовами для роботи: ті, хто відповідав за ідеї, сидять у кімнатах з красивими великими вікнами та зі стінами, на яких можна малювати; ті, хто розробляє стратегії — у кабінетах із календарями та графіками; ті, хто займається критикою та аналітичною роботою — у кабінеті без вікон та зайвих меблів, які відвертають увагу.

Без труднощів та криз не сталося б і розвитку. У 1941 році в студії Діснея стався холодний конфлікт між співробітниками, які віддавали весь час роботі над новим мультфільмом та Уолтом, який, як їм здавалося, не бажає дотримуватися виконання трудових обов’язків. Цей страйк став величезним психологічним потрясінням для людини, яка створила компанію, але Уолт зміг впоратися із собою та виявив емоційну витримку та терпіння. Морозний ранок понеділка, худорлявий темноволосий Уолт, з легкою нервозністю, але з підготовленою мовою, виходить до своїх колег і починає монолог, який змінив ситуацію. Він нагадує про нелегке плавання цього корабля, про гігантські зусилля і втрати, рішучість і повну самовіддачу, про впертість і віру в мультиплікаційне майбутнє. Він розповідає про те, як був роздавлений безліччю невдач і як приховував це від своїх співробітників, щоб уникнути паніки та занепаду духу команди. Ця мова стала ніби переходом від Уолта-художника до Уолта-підприємця. Співробітники хоч і чекали від нього більшої “близькості”, роботи пліч-о-пліч, але тепер вони зрозуміли, що це керівник, який несе відповідальність не лише за ідеї, а й за саме життя компанії.

Розширюючи компанію, Уолт вже координував студію за допомогою керівників і став рідше з’являтися у студії. Але все ж таки, коли з’являвся, то вмів надихати.

Уолт Дісней був генієм не лише як режисер та художник, він ще й зумів запровадити інноваційний підхід до корпоративної культури та управління співробітниками. Той маленький хлопчик, що в дитинстві тікав від тиранії батька, і мріяв жити багатим життям, тепер міг сам творити все, що завгодно у своїх творах. Це людина, яка зрощувала лідерські якості, попри невдачі та труднощі. Вроджена завзятість та веселість додавали йому сил під час важких періодів життя. Він став емоційно зрілим на стільки, що зумів використати ці знання у керівництві компанією. Адже емоційний інтелект в такій справі дуже важливий.