Обрати сторінку

Фахівці виділяють 4 типи реакції на сильний стрес. Схильність до кожної визначається багатьма факторами, зокрема типом особистості, гормонами, зовнішніми обставинами. 

БИЙ

Реагуючи за типом “бий”, людина стає фізично й емоційно агресивною, кидається в контратаку. Вона може накричати на когось, зламати чи кинути річ або, в ситуації повної втрати контролю, навіть фізично напасти на того, хто налякав її. Якщо людина перебуває в такому стані, доводити їй щось за допомогою раціональних доводів марно, спершу потрібно почекати, поки мине реакція стресу і включиться раціональне мислення.

 

БІЖИ

Реагуючи на кшталт “біжи”, людина в прямому сенсі намагається втекти від небезпечної ситуації: вона кидає слухавку; спішно залишає приміщення; збирає речі і їде. Якщо вона не може втекти, напруга може проявитися в хаотичній активності, метаннях. Людина не в змозі зосередитися, безперервно переходить з місця на місце, щось тріпає в руках. Вона може хапатися за незначні заняття на шкоду значущим, щоб кудись “злити” гормони стресу. У цей момент вона не в змозі розставити пріоритети і зрозуміти, чим краще зайнятися насамперед, а думає лише про те, щоб будь-яким способом уникнути зустрічі з об’єктом або подією, що лякає.

 

ЗАВМРИ

Реакція на страх “замри” – найбільш поширена. При ній людина може впасти в ступор, “заціпеніти від жаху”. Або ж просто сісти на диван і бездумно перемикати канали. У цей момент мозок спробує зробити все, щоб відключитися від реальності. Також людина може, не завмираючи повністю, у кілька разів уповільнити швидкість рухів і мови, рухаючись із зусиллям, немов “під водою”, часто зупиняючись і втрачаючи концентрацію.

 

ЗДАВАЙСЯ

Реакція “здавайся” в найекстремальнішому прояві виражається в тому, що людина може просто “осісти”, ніби її ноги підкосилися. Тіло стає ватним, свідомість відключається. У менш вираженому варіанті людина продовжує функціонувати, але не проявляє активних дій, підлаштовується під обставини, в які потрапила, діє механічно, виконує всі вимоги. Ця реакція – спроба стати максимально “хорошим”, щоб вижити.