Маргарет Тетчер — прем’єр-міністр Великої Британії у 1979-1990 роках, перша жінка на цій посаді в Європі, провела безліч реформ у політиці та економіці, за різку та консервативну політику її називали “Залізною леді”. Ця жінка стала визначною фігурою у світовій політиці, перетворила Англію з держави у кризі на державу-лідер. Маргарет Тетчер очолювала державу 11 років. Вона стала взірцем діяча із високим рівнем емоційного інтелекту.
З ранніх років Маргарет навчалась усвідомлювати думки, емоції, дії. Хоч її сім’я була суворо традиційною, проте батько виховував дівчинку з нестандартним підходом — він зрощував у ній більше чоловічі якості, такі як відчуженість, твердість, впевненість, бажання досягати. У той час як інших дівчаток виховували з нахилом на м’якість, податливість, готуючи до другорядних ролей материнства та зберігання домашнього вогнища. Навчаючись у школах для дівчат, Маргарет відрізнялася від інших своєю твердістю, незламністю, цілеспрямованістю. Відсутність хлопчиків закріпила цю роль і зробила її більш звичною.
Батько завжди вчив доньку діяти неординарно, докладати зусиль і менше спиратися на обставини — брати ситуацію у власні руки. Маргарет була дуже старанною ученицею, багато читала та надихалася політиками, постійно самовдосконалювалася. Навіть якийсь час писала вірші. Але замість прояву чуттєвості у її віршах вже прослідковувалась здатність до маніпуляції словами.
Кар’єра політика розпочалась із сильного бажання потрапити до парламенту, коли Маргарет ще працювала хіміком в одній великій компанії. Вона вступає до асоціації консервативної партії Оксфордського університету. І вже незабаром балотується до парламенту в окрузі Дартфорд. Молода, неординарна та єдина жінка привертає дедалі більше уваги у політичних колах. Впевнено вона рухається до верхівки уряду, а у 1979 році стає прем’єр-міністром Великобританії. Її називають Першою Леді. Вона веде жорстку діяльність зі стабілізації економічної сфери країни. Це потребує великих зусиль волі, твердості характеру, емоційної витримки.
Ті, хто затримувався в кабінеті Маргарет трохи довше, розповідали, що вона часто говорила: “Ми будемо діяти так, тому що це правильно!”. Тобто їй було притаманне розуміння, що пояснення аргументів непотрібне, оскільки вона впливає своєю волею та впливає на емоції інших. Так само діяли Ленін і Гітлер, нав’язуючи власну позицію, доволі часто повторюючи легкі для сприйняття твердження.
Про емоційну підкованість Першої Леді свідчить така ситуація. Якось у готелі, де вона перебувала зі своїм чоловіком, терористи ІРА підірвали потужну бомбу. Маргарет без зайвих емоцій, спочатку переконалася у безпеці чоловіка, потім навіть зуміла подбати про персонал готелю. Емоційність, така властива жінкам, тут відходила на другий план.
Перебуваючи на посаді, Маргарет слідувала призначеному політичному курсу, хоча звичайно проходила через складні перешкоди. Як, наприклад, вторгнення аргентинської армії на Фолклендські острови. Тетчер застали зненацька: “Ніколи не очікувала, що аргентинці нападуть на острови, це дуже безглуздо.” Емоційна зібраність дозволила їй не розгубитися у своїх роздумах, а діяти. Тетчер сказала: “Я з головорізами переговорів не веду. Фолклендські острови належать Британії, і я хочу їх повернути.” Твердо, відсікаючи інші варіанти рішення, що надходили від колег, Маргарет негайно віддала наказ головнокомандувачу армії та запустила процес захисту островів. Ризикова жінка однак, адже вести війну в той час, коли економіка країни зазнавала не найкращих часів, було дуже відважно. Це підривало бюджет, але віддавати землю вона не бажала за жодної умови. Через 2 місяці Фолклендські острови знову були підконтрольні Британії.
Тетчер завжди розуміла, на що йде, коли подавалася в політику. І сила, з якою вона справлялася з труднощами та завданнями глави, була потужною і не пригнічуваною.
1984 рік. Місто шумить від демонстрацій протистояння шахтарів. Ці люди, маючи основне джерело доходів — шахтарську діяльність, зараз її втрачали, адже влада дійшла висновку раціоналізувати роботу вугільної галузі. Закривалися шахти, що стали нерентабельними. Тетчер – жінка дуже розумна, з вміннях розробляти стратегії, пам’ятаючи про помилки попередників, була готова до таких протистоянь: “Я не маю наміру відступати від місії – зробити нашу країну квітучою, навіть здійснюючи настільки жорсткі заходи щодо скорочення витрат!” Заздалегідь вона подбала про те, щоб зробити запаси вугілля у разі протестів, щоб бунтарі не змогли паралізувати роботу електростанцій. Це був наймасштабніший трудовий протест Англії і для Тетчер він означав також символічний характер, адже вона вважала, що страйкарі — це “внутрішні вороги”, а завданням консервативної партії було зміцнити країну у будь-якому випадку. Тетчер була дуже сувора і рішуча у діях, вона не шукала компромісів. Солдати були переодягнені у поліціянтів, щоб уникнути зайвого шуму, самим поліціянтам дана команда бути більш енергійними – вони провели масові арешти, хоч і зіткнення часто призводили до загибелі людей. Тетчер закінчила цю сторінку британської історії, зупинивши найдовше і найжорстокіше страйкування країни.
Як цій жінці вдавалося бути настільки стійкою та непохитною? Можливо відповідь у внутрішньому стрижні, який виховали ще її батьки. У чіткій життєвій позиції та емоційній зрілості. Сміливість і зухвалість, вміння наполягти на своєму, рішучість і бажання робити, а не просто говорити — відрізняло цю жінку від багатьох політиків і прославило її на весь світ. Ключовою якістю, звичайно ж, виступила її емоційна підкованість і вміння керувати іншими людьми. Адже це один із головних аспектів лідерських позицій. Маргарет Тетчер з цим впоралась.
Останні коментарі