Клеопатра VII (69-30 рр. е.) — цариця Єгипту з династії Птолемеїв, дипломат і поліглот. Клеопатра — високо освічена та мудра жінка, яка своїм іміджем розумної спокусниці підкорила весь світ. Образ Клеопатри — один із найпопулярніших античних персонажів у світі театру, кіно та літератури. Клеопатрі були властиві стратегічний підхід до життя та політики, хитрощі, гра.
Дитинство Клеопатри проходило у конкурентному середовищі — багатодітна сім’я Птолемея XII, де діти майже від народження вже готувалися бути першими. Така атмосфера сильно вплинула на формування особистості дівчинки. Пощастило, що батько вирішив, що саме Клеопатру він навчатиме мистецтва управління державою. До її освіти входило також вивчення мов, математики, філософії, гри на музичних інструментах. Водночас він розвивав її лідерські якості — бути впевненою, бачити можливості, розуміти важливість балансування між лісом ворогів та лояльними спостерігачами. Батько також вчив Клеопатру діяти акторсько, з театралізацією та віртуозністю. Вона опанувала безліч хитрощів у любовних та політичних іграх, що ґрунтуються на талановитій та вишуканій дії. Виховання вищої еліти завжди базувалося на вмінні розуміти свої бажання, емоції або ефективно їх приховувати, якщо цього потребує ситуація, або трансформувати у щось більш продуктивне.
Смерть батька стала першим сильним потрясінням для дівчини. До Клеопатри прийшло розуміння, що справжні випробування у житті тільки попереду. Щоб виграти трохи часу, вона успішно приховує смерть батька, а тим часом береться до зміцнення влади. Маніпуляція символами релігії, обожнювання власної величі для сходження на престол — це маленькі тактичні кроки у великій стратегії зміцнення влади цієї великої жінки.
Клеопатра була вихована не для другорядної ролі співправительки, хоча за правилами птолемеївської династії їй довелося формально вийти заміж за свого 9-річного молодшого брата Птолемея XIII. Через деякий час, вихователь юного імператора переконав Птолемея, що треба домогтися можливості керувати одноосібно. Почалися політичні протистояння. Клеопатрі довелося піти з міста, рятуючи своє життя.
Але ця жінка не звикла здаватися. Вона зібрала військо проти брата і заручилася підтримкою Риму.
Зустріч із Юлієм Цезарем – правителем Римської імперії – стала для неї ще одним кроком до царського трону. Користуючись своїм акторським талантом і великим бажанням “пограти” на сцені життя, Клеопатра розігрує сміливу сцену презентації себе для Цезаря в образі прохачки. Вона вміло спокушає Цезаря своєю чарівністю та сексуальністю, доповненою найвищим рівнем інтелекту та емоційного самовладання. Через деякий час народжує сина. Але Клеопатра не передбачила, що Гай Юлій Цезар не визнає хлопчика законним спадкоємцем престолу, тому що це йому обіцяло зіпсувати репутацію.
Коли вбили Цезаря, життя Клеопатри впало. Адже тепер вона мала позбавитись всіх небезпек для власного життя і життя маленького Цезаріона. Ця стійка жінка рухається холодно і нещадно. Вона не впадає у відчай, не робить поспішних висновків, її кроки дуже продумані. Сталося так, що раптом помер її молодший брат, і тепер співправителем став син Клеопатри. Вона знову не залишилася спочивати на лаврах, а з самовладанням почала готуватися до наступного переможного кроку.
У її поле зору потрапив один із трьох тріумвірів римської імперії – Марк Антоній. Пристрасний роман із цим мускулистим зрілим чоловіком був для Клеопатри не лише частиною плану зміцнення влади, а й переріс у любовні стосунки, що тривали до смерті Антонія.
Ще одне потрясіння, що випало на долю Клеопатри, – загибель Антонія. Маючи блискучий розум і здатність лавірувати серед можливостей, вона спробувала спокусити ще одного римського полководця Октавіана Августа. Цього разу її чари не подіяли. Вона чудово зрозуміла, чим обіцяв їй цей провал і вибрала піти з мізансцени життя непереможеної та незламної цариці, залишивши після себе славу найбільшої з жінок світу.
Клеопатра – жінка-лідер з високим рівнем емоційного інтелекту, яка вміє чітко керувати як своїми емоціями, так і чуттєвими станами інших. Цікава особистість, що захоплює своєю силою духу і безперервним потоком стратегічних дій, ця жінка була здатна грати багато ролей одночасно, не втрачаючи в цьому жіночності та залишаючись великим політиком до кінця своїх днів.
Останні коментарі