Жанна Д’арк (1412-1431 роки) — її називають Орлеанською Дівою, рятівницею Франції, безсмертним символом патріотичності та сили. Вона командувала французькими військами у 17-річному віці, була взята в полон, засуджена за брехню та спалена на огнищі.
Після смерті її добре ім’я було відновлено і попередні звинувачення знято. У ХХ столітті була зарахована до канону святих.
Дитинство Жанни проходило у селі на північному сході Франції. Селянські діти дорослішали набагато швидше. Так само Жанна у дуже юному віці навчилася всього, що роблять дорослі, щоб виживати на той час — прати, прибирати, шити, ткати, прясти, готувати та багато іншого. То були часи Середньовіччя. Дівчина розуміла, дивлячись на своїх батьків, що майбутнє не обіцяє нічого приємного, окрім безпросвітного виживання за допомогою важкої праці, наприкінці якої — смерть у злиднях. Таке середовище зростило у дівчинці рішучість і відчайдушність у своїх цілях. Вона не захотіла підкоритись долі, тому її метою стало фанатичне бажання змінити щось у державі, в якій велася вічна війна та боротьба за владу.
У 16 років вона наважилася поділитися своїми думками з впливовими людьми й відвідала королівського правителя, де її зустріли з глузуванням – бувши бідною і неосвіченою селянкою, у неї не було шансів бути почутою. По поверненні додому, батьки вирішують видати її заміж, але Жанна розірвала заручини та вирішила знову почати шукати відгук у серцях королівських придворних.
Вражені наполегливістю дівчини, витримкою та впевненістю, майстерності у поводженні зі зброєю, верховій їзді та відмінним знанням ігор, поширених серед знаті, дівчину цього разу прийняли. Її допитували та відправляли гінців у розвідку для ідентифікації її особи, але так і не змогли знайти нічого, що очорнює репутацію цієї юної та сміливої патріотки. Жанну допитували знатні богослови, вони ставили безліч запитань та отримували обачні та мудрі відповіді. Вони теж не знайшли в ній нічого поганого, і навіть наважувалися припустити, що в ній є щось божественне.
Спокійно і впевнено Жанна Д’арк переконала весь королівський двір у тому, що впорається з військовим завданням визволення Орлеана – міста, обложеного англійцями. Жанні довірили очолити військо.
Сонце вже сідало, а французькі воїни продовжували боротися, доки без певного успіху. Молода дівчина сіла на коня та поїхала далеко в поле. Далі від зайвих поглядів. Жанні треба було перевести дух. Це дуже тяжкий момент для юної войовниці. Але дівчина зуміла зібратись. Вона поринула в молитву, десь посеред заростей виноградника. Жанні вдалося відірватися від немислимої напруги та відповідальності, від тої поразки, яку вона побачила в очах своїх змучених воїнів.
Жанна Д’арк взяла всю свою волю до рук і довела справу до кінця – за 9 днів Орлеан був вільний. А Жанна стала національним героєм Франції – Орлеанською Дівою.
Жанна була готова й надалі боротися за Францію, але весь час натикалася на тихий бойкот королівської знаті. В одному з військових походів її взяли в полон. Король Карл, хоч і був настільки зобов’язаний цій войовниці, не вжив жодних дій для її звільнення. Її тримали в камері, прикутою залізним ланцюгом, час від часу викликаючи на довгі виснажливі допити від ста тридцяти двох членів трибуналу. Емоційної стійкості Жанни можна було лише позаздрити. Протягом двох днів, їй зачитували звинувачення, складені у сімдесяти статтях, але вона впевнено та мужньо відводила одне за одним, щоразу залишаючи прокурора у програші. В надії все ж таки зламати волю Жанни Д’арк, її ображали та загрожували тортурами, але все марно.
Одного разу її привезли на цвинтар у супроводі ката, намагаючись викликати страх смерті, і обіцяючи кращі умови ув’язнення, якщо вона підпише папір про зречення єресі та підкориться церкві. Жанна погоджується коритися. Але оскільки дівчина не вміла читати та писати, цей папір був замінений на інший, в якому описувалися всі її єресі, що означало страту.
На останньому допиті Жанна постала в образі, враженої войовниці, що загинула під тиском відчаю, презирства до себе, через переляк перед смертю. Вона чудово усвідомлювала те, що відбувається, хоч емоційно була вражена. З написом на головному уборі “Єретик, ідолопоклонниця, віровідступниця” її повели на вогнище.
19-річна Жанна Д’арк назавжди стала символом народної героїні.
17 років вона була невідомою майже нікому дівчиною із Домремі. За один рік вона зуміла стати рятівницею Франції. Ще один рік мужньо і непохитно тримала удари у полоні. Бувши неписьменною, вона явила світові свою емоційну підкованість, прагнення патріотичних високих цілей і стала прикладом мужності та сили на довгі століття.
Останні коментарі