Обрати сторінку

Поняття «тривога» було введено в психологію 3. Фрейдом і в даний час багатьма вченими розглядається як різновид страху. Тривога є результатом активності уяви, фантазії майбутнього. Тривога з’являється у людини внаслідок наявності незакінчених ситуацій, заблокованої активності, що не дає можливості розрядити збудження. У зв’язку з цим тривога сприймається як емоційний стан гострого внутрішнього болісного беззмістовного хвилювання, що пов’язується у свідомості індивіда із прогнозуванням невдачі, небезпеки або ж очікування чогось важливого, значного для людини в умовах невизначеності.

Щоб краще зрозуміти природу тривоги, подивимось на те, що це таке і  чим це не є. Наприклад, тривогу можна відрізнити від страху кількома способами. Коли ви боїтеся, ваш страх зазвичай спрямований на якийсь конкретний зовнішній об’єкт чи ситуацію. Подія, якої ви боїтеся, зазвичай знаходиться в межах можливості. Коли ви відчуваєте тривогу, з іншого боку, ви часто не можете визначити,через що ви хвилюєтесь. Фокус тривоги більше внутрішній, ніж зовнішній. Це схоже на туманну, віддалену або навіть нерозпізнану небезпеку. Вас може турбувати «втрата контролю» над собою чи якоюсь ситуацією. 

Тривога впливає на всю вашу істоту. Це фізіологічна, поведінкова і психологічна реакція відразу. На фізіологічному рівні тривога може включати реакції організму, такі як прискорене серцебиття, напруга м’язів, нудота, сухість у роті, або пітливість. На поведінковому рівні це може саботувати вашу здатність діяти, висловлюватися, самостійно впоратися з певними повсякденними ситуаціями.

Як пише Е. Шостром, тривога подібна до почуття голоду. Людина, що перебуває в тривозі, не здійснює певну  дію і зайнята тим, що пригнічує зростання агресії, в результаті чого впадає в апатію.

К. Ізард вважає, що тривога – це не якийсь окремий самостійний феномен, а комбінація стану страху з однією або декількома іншими емоціями: гнівом, провиною, соромом, інтересом.

Особистості, які відносяться до категорії високотривожних, схильні сприймати загрозу своїй самооцінці і життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій і реагувати дуже напружено вираженим станом тривожності.